Від skill до plugin — це еволюція workflow
Skill описує одну повторювану процедуру. Plugin додає до неї доставку, встановлення, версіонування, namespace і правила підтримки. Тому plugin не є автоматично кращим за локальний skill: він потрібен лише тоді, коли workflow став командним активом.
Зрілість процесу зазвичай розвивається так: одноразовий prompt → правила в `CLAUDE.md` або `rules` → повторюваний skill → спільний plugin.
| Етап | Коли достатній |
|---|---|
| Prompt | Дія одноразова або ще досліджується |
CLAUDE.md / rule | Потрібне постійне правило певного scope |
| Skill | Процедура повторюється в одному проєкті |
| Plugin | Стабільний workflow потрібно доставляти кільком командам або репозиторіям |
Коли пакування виправдане
- однаковий workflow потрібен у кількох репозиторіях;
- ручне копіювання вже створює різні версії;
- skill використовують інші люди;
- потрібно фіксувати сумісність і конкретний стан workflow;
- колегам доводиться пояснювати встановлення вручну;
- зміни потребують changelog і документації.
Мінімальна структура plugin
plugins/
└── team-review-kit/
├── plugin.yaml
├── README.md
├── CHANGELOG.md
└── skills/
├── issue-analysis/
│ └── SKILL.md
└── pr-review/
└── SKILL.md Що має описувати пакет
- Назву, версію та призначення.
- Namespace і перелік компонентів.
- Інструкцію встановлення та область дії.
- Обмеження, сумісність і необхідні права.
- Спосіб вимкнення, оновлення та відкату.
- Приклади використання й історію змін.
Не пакуйте хаос
Plugin лише поширює workflow. Якщо локальний skill ще нестабільний, не має перевірюваного результату або вимагає постійних усних пояснень, спочатку стабілізуйте його в одному проєкті. Пакування має бути наслідком зрілості, а не способом її імітувати.
Канонічне джерело уроку · JavaRush
Відкрити матеріал JavaRush