Від skill до plugin — це еволюція workflow

Skill описує одну повторювану процедуру. Plugin додає до неї доставку, встановлення, версіонування, namespace і правила підтримки. Тому plugin не є автоматично кращим за локальний skill: він потрібен лише тоді, коли workflow став командним активом.

Зрілість процесу зазвичай розвивається так: одноразовий prompt → правила в `CLAUDE.md` або `rules` → повторюваний skill → спільний plugin.

ЕтапКоли достатній
PromptДія одноразова або ще досліджується
CLAUDE.md / ruleПотрібне постійне правило певного scope
SkillПроцедура повторюється в одному проєкті
PluginСтабільний workflow потрібно доставляти кільком командам або репозиторіям

Коли пакування виправдане

  • однаковий workflow потрібен у кількох репозиторіях;
  • ручне копіювання вже створює різні версії;
  • skill використовують інші люди;
  • потрібно фіксувати сумісність і конкретний стан workflow;
  • колегам доводиться пояснювати встановлення вручну;
  • зміни потребують changelog і документації.

Мінімальна структура plugin

Концептуальна структура team-review-kit
plugins/
└── team-review-kit/
    ├── plugin.yaml
    ├── README.md
    ├── CHANGELOG.md
    └── skills/
        ├── issue-analysis/
        │   └── SKILL.md
        └── pr-review/
            └── SKILL.md

Що має описувати пакет

  1. Назву, версію та призначення.
  2. Namespace і перелік компонентів.
  3. Інструкцію встановлення та область дії.
  4. Обмеження, сумісність і необхідні права.
  5. Спосіб вимкнення, оновлення та відкату.
  6. Приклади використання й історію змін.

Не пакуйте хаос

Plugin лише поширює workflow. Якщо локальний skill ще нестабільний, не має перевірюваного результату або вимагає постійних усних пояснень, спочатку стабілізуйте його в одному проєкті. Пакування має бути наслідком зрілості, а не способом її імітувати.

Канонічне джерело уроку · JavaRush

Відкрити матеріал JavaRush