Discovery в незнайомому репозиторії

Discovery починається з карти, а не з редагування

У незнайомому репозиторії перша мета — не одразу знайти місце для правки, а побудувати перевірювану стартову карту. Вона має показати стек, структуру верхнього рівня, команди запуску й тестування, основні модулі, точки входу та невідомі ділянки.

Discovery краще проводити в окремій read-only сесії. Якщо одночасно досліджувати архітектуру і змінювати код, нові правки легко сприйняти за частину початкового стану.

Безпечний первинний огляд

1. Переконайтеся, що відкрито правильний репозиторій.
2. Перевірте поточну гілку і незбережені зміни.
3. Прочитайте описові файли та список команд.
4. Огляньте каталоги верхнього рівня, не читаючи весь код підряд.
5. Знайдіть стартові файли, маршрути та тести.
6. Зафіксуйте підтверджені факти й окремо — те, що потребує перевірки.

pwd
git status
ls

# Далі адаптуйте команди до стеку проєкту.
cat README.md

Запит до Claude для discovery

Досліди цей репозиторій без редагування файлів.
Склади коротку карту: стек, каталоги верхнього рівня,
команди запуску і тестування, основні модулі,
точки входу та непідтверджені питання.
Для кожного важливого висновку наведи файл або команду-доказ.

Що не є результатом discovery

• повне знання кожного класу та методу;
• рефакторинг знайдених проблем;
• довгий список файлів без пояснення їхньої ролі;
• припущення, видані за архітектурні факти;
• висновок лише на основі назв каталогів.

Вихідний артефакт

Результат первинного discovery варто зберегти в `CODEBASE_INVENTORY.md` або іншому узгодженому inventory-файлі. Така карта переживає поточну сесію і дає наступному досліднику надійну точку старту.